За 10 гривень на годину "любі бабусі" кричали "Черновецький – наш мер!"

13.02.2009  13:16 __ Ірина Балачук

У п'ятницю зранку Хрещатик знову наповнився людьми. Під мерією майоріли білі прапори Блоку Черновецького. Рух на центральній вулиці столиці перекрили евакуатори, а на проїжджій частині вервечкою вишикувалися сміттєвози і автобуси "Київпастранс". І близько десяти тисяч "улюблених бабусь мера" скандували: "Черновецький - наш мер!"

На відміну від подій четверга, мітинг "любих бабусь" показували у прямому ефірі ТРК "Київ", який завбачливо повідомив, що зібралося 50 тисяч людей. Так Черновецький помстився за образу своєї маленької правої руки - Олеся Довгого.

У мерії поговорювали, що в після "заколоту" у Київраді мер наказав головам усіх районів організувати 300-тисячну акцію протесту на його підтримку. Агіт-роботу провели непогану, бо на Хрещатику з самого ранку вишикувалися рівними рядами агресивні бабусі.

 Черновецький зігнав людей під мерію
На запитання, чи вони просто прийшли підтримати мера, чи у них є якісь вимоги, жінки роздратовано кричали: "Забирайся звідси зі своїми питання! Питати вона прийшла! Знаєш іди тихенько, а то ми больні на голову, то і твоя голова може не вціліти!"

Роздратування людей було незрозумілим, хоча напруга над Хрещатиком, мабуть, повисла тому, що люди чекали на прихід мера. І, схоже, що запитання їх злили більше, ніж сморід зі сміттєвозів.  

"Він зараз прийде і покаже всім!" - говорили між собою бабці.

"А ми підтримаємо! Ми жили за комунізму, ми за нашого мера, бо він за нас", - агітували інші.

Щоправда, Черновецького довелося почекати. Під столичною адміністрацією топталася уся мерська рать. Не відривала телефону від вуха Ірена Кільчицька, бігала голова фракції Блоку Черновецького Алла Шлапак, перший заступник мера Євген Червоненко нервово покурював біля входу в мерію.

Кільчицька ще раз розказала відому історію про бюджет, "над яким попрацювали в Верховній Раді і Кабінеті міністрів" і згадала про соціальні програми мера для киян.

Нарешті дочекалися і самого градоначальника. Він вийшов на сцену разом із дружиною, сином і донькою і почав загравати з людьми.

Любите чи не любите мера - а раз взяли гроші, мусите кричати "Так!" 
"А скажіть, ви мене любите?" - вигукував мер у мікрофон і сам же швидко відповідав: "Да!"

"Да!" - гукали люди.

"Кричіть любимо!, - закликав Черновецький, - ну голосніше!"

Далі пішли запитання: "А дружина, моя гарна?", "Найгарніша? Так чи ні?", " А команда у мене найкраща? А вона любить вас? Більше, ніж я?", "А Олеся мого Довгого любите?", "А дозволите, його скинути?", "Добре скажіть, гучніше іще!"

Далі мер, як дитина радів такому збіговиську, гладив себе десь в області серця і примовляв "ой, як же добре! Ой краса!".

Не обійшлося і без розмов про Бога. Щоправда, Черновецький сказав коронну фразу "Бог любить мене".

Після розминки з вигуками "Так" і "Ні", мер вирішив заспівати: "А пісеньку вам заспівати?"

Черновецький попросив охоронця, щоб йому принесли "слова моєї улюбленої".

"Скоріше, скоріше, - у Черновецького почав зникати настрій. - Бігом, я сказав!"

Доки меру шукали слова, він продовжував розповідати про дружину-красуню, з якою познайомився, коли їй було 17, про те, що вони вже 33 роки разом.

"Стільки, скільки прожив наш бог Ісус Христос", - сказав градоначальник і продовжив тему Бога. Нагадав, що кожного дня молиться за Україну і за людей.

Нарешті меру принесли слова, але видно не догодили, чи взяли не той аркуш, бо мер враз став дуже злим і відвернувшись від мікрофона, сказав: "Ідіот! Як же ви мені тут всі набридли! Що ти приніс? На, почитай, що там написано! Коля, слова мої швидко!".

Доки шукали потрібний папірець, мер пояснив, що сталося у четвер.

"Учора тут зібралися всі ті, хто не хоче нових порядків. Ті, хто хочуть і надалі брати хабарі! Я їм кажу, живіть, як люди. Не чіпайте людей, які живуть за межею бідності. Так далі жити не можна! Правильно я кажу?" - допитувався мер і сам же собі відповідав "Так!".

"Гроші нічого не варті. Я це кажу, як 60-річна майже людина. Я вас люблю усім серцем! Ви вірите в те, що я вас люблю?", - знову запитував Черновецький і знову відповідав "та звісно любите".

Нарешті горезвісний Коля приніс слова і мер, сказавши ще кілька компліментів "дружині Аліночці", заспівав "Любимая моя".

Цікавим було те, що за словами Черновецького, в нього знову температура, та ще й горло болить... Але що тільки не зробиш для майбутніх виборців?

Після співів мер покинув людей, але за якийсь час знову вибіг. Знову з дружиною, щоправда, вже без верхнього одягу, а лише в біленькій сорочці. Здавалося, що Черновецький згадав свого дідуся і не зміг втриматися, щоб не розказати про це людям.

Мер розповів, що його діда "комуністи знищили за те, що він не віддав останнього зернятка" і заспівав його улюблену пісню про "пару гнідих". Говорив з таким запалом, що складалося враження, що по всьому він порве на собі сорочку і впаде з криком "За Україну!"

Але Черновецький просто розвернувся і пішов, не сказавши нічого по суті. Не дочекалися журналісти і підходу до преси. В мерії небажання градоначальника спілкувати пояснили дуже просто: "Черновецький дуже злий, не бачите?".

Люди продовжували стояти. І стояли не просто так, а за всім відому ідею - гроші. Студенти, які стояли купками - то їли пиріжки, то покурювали від нудьги - чесно зізналися, що стоять тут за гроші.

Студенти підтримували мера за "матерільну винагороду". Усі фото прес-служби КМДА

"Ви що, не знаєте, як тут стоять? Гроші, звісно. Дурний хтось так просто стояти", - сказав хлопець, проте назватися не захотів.

"Ви ж не просто так питаєте, правда? Але мені все одно. Стипендія яка в нас? А так - на кіно принаймні можна заробити", - додав інший.

На питання, скільки їм платять, хлопці не відповіли, але зазначили, що не 100 і навіть не 50 гривень, а значно менше.

"Соромно тут стояти, Але що зробиш. Гроші треба. Вже хочеться кинути цей прапор, сказати "та пі.." і йти геть, але будемо до кінця, бо гроші в кінці віддадуть", - сказали хлопці.

Інша групка таки само злих і змерзлих, на питання, де можна записатися, щоб стояти за Черновецького, відповіла, мовляв, не знаємо, де наші організатори.

"Нам подзвонили вчора, сказали, хочете заробити? От ми й прийшли", - сказали студенти.

Телефон не дали, пояснивши, що забороняють, та й грошей через це можуть не дати.

"Ой, не думайте, що оце він взяв і організував. Ні, йому також хтось подзвонив. І взагалі, все це йде зверху", - зізналися хлопці.

Ще після кількох хвилин розмови, юнаки сказали, що махають прапорами Черновецького за 20 гривень на годину.

"Двадцять дають нам, але я точно знаю що є люди, які тут за десятку гривень", - сказав юнак, показуючи на бабусь у білих агіт- фартухах.

Також розповіли, що їхніх студентів тут близько 600 осіб.

"Ну і всі, хто з прапорами. Не просто ж так позоряться", - сказали хлопці.

Жінки, налаштовані досить агресивно, і на запитання "де можна зареєструватися, бо я ще не встигла?", кажуть, що вже все, не можна. Ще жорсткіше реагують на питання "скільки їм платять?".

"Скільки не є. Тобі яке діло? Ми за мера", - викрикують одна поперед одної.

А от чоловіки говорять спокійно: "Доросла дівчина, а не знаєте, як ми тут стоїмо? Ідея у нас. Але ж усі прекрасно знають, яка та ідея".

P.S. Під час співів Черновецького зомліла одна "люба бабуся". Але поза увагою мера не залишилася. Миттєво, мов із неба впали, з'явилися лікарі "Бориса", поклали стареньку на ноші і понесли... чомусь в мерію.

Може, щоб скоренько підписати "договір на довічне утримання"? Доки ще не пізно.  

 
Ірина Балачук
powered by lun.ua