Чим українським забудовникам підкупити ЮНЕСКО?

03.11.2010  10:49 __ Ігор Луценко

Уявіть м'ясокомбінат "Ятрань", який би спонсорував міжнародний симпозіум вегетаріанців і гордо розвісив би там свої лого. Чи казино "Рівер Пелес", яке б рекламувалося в якості мецената на євроазіатській конференції з протидії залежності од азартних ігор.

Словом, логотип "Інвестиційно-будівельної групи" настільки ж доречний на зібранні людей, які дбають про збереження історичної спадщини, як портрет рейхсюфрера СС Генріха Гімлера на всесвітньому єврейському конгресі.

А тим не менш, портрет, даруйте, логотип з буквами ІБГ (IBG) таки висів!

 
Учасники міжнародного семінару "Роль релігійних громад в управлінні об'єктами Всесвітньої спадщини", що проходить у офісному центрі "Парус" з 2 по 5 листопада - переважно іноземці, розмірковували над збереженням історичної спадщини під логотипом компанії, есесівські бульдозери якої гризуть землю за два кроки від Софії Київської, у її так званій буферній зоні.

Теоретики та практики захисту і збереження пам'яток брали чай і каву з рук компанії-спонсора, єдиним відомим комерційним проектом котрого є ультраскандальне будівництво по вулиці Гончара, 17-23 у Києві.

 Доповідач з Ватикану на фоні емблеми есесівців-забудовників

Зараз воно зупинене, й існує судова постанова про призупинення будівельних робіт, котру так і не спромігся скасувати через суд забудовник. 

 
Основний політична і юридична проблема у спонсора ЮНЕСКО є саме ЮНЕСКО.

Річ у тому, що стаття 107 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини вимагає, що будь-які модифікації буферної зони Софії, після внесення об'єкта в Список всесвітньої спадщини повинні бути ухвалені Комітетом всесвітньої спадщини (КВС) ЮНЕСКО.

Спонсор семінару ЮНЕСКО сам свого часу зізнався, що вже завершив свій проект на третину. Іншими словами, "пробашляли" усіх, а от ЮНЕСКО забули, і ця прикрість виявилася досить запізно.

Забудовнику можна лише поспівчувати. Але рейтингова компанія "Кредит-Рейтинг" поспівчувати не змогла і оприлюднила свій діагноз.

"Кредит-Рейтинг" попередила усіх, що ІБГ характеризується дуже низькою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими компаніями. "Існує небезпека дефолту", - прямо сказано у її повідомленні.

Бо не треба забувати про правила забудови буферних зон!

ІБГ ж у відповідь спонсорує семінар. Намагається предстати перед світовою громадськістю в ролі гуманітарного титана, котрий; як діаманти, збирає культурних та наукових діячів по монастирях Катманду та по ватиканських бібліотеках, бережно доставляє в Україну, вдумливими їх промовами годує закоцюблу українську науку.

Та що там українську - ІБГ, ці несподівані меценати, ханенки-терещенки, вони рухають світову пам'яткоохоронну думку вперед, за горизонти!

Насправді ж мета щедрості ІБГ інша - щоб бетонне дітище на вулиці Гончара могло закрити собою горизонт, за благословенням ЮНЕСКО. 

 

Закриттю монстром підлягає і Софійський собор. Висота купола собору 28,6 метрів, а заявлена (тобто мінімальна) висота потвори з гумористичною назвою Fresco Sofia - 36,5 м.

Чорним прямокутником позначено проект ІБГ

 
Спочатку ІБГ вирішило наступати на ЮНЕСКО через Москву, де щасливою знахідкою для них став такий собі Ігор Маковецький, професор, заступник голови КВС.

Під час візиту Маковецького до Києва до нього звернулися забудовники з Гончара - і, вуаля, слов'янська душа московського професора почула щось рідне у ІБГ. Було отримано добро. Щоправда, не від імені ЮНЕСКО, а від Маковецького особисто.

Але ІБГ зразу почало козиряти цим дозволом.

 

Ще раз погляньте на вигляд того будинку, який, за твердженням московського експерта, "не порушує містобудівну структуру району". Вигляд - як у Гулівера серед ліліпутів, причому серед ліліпутівопинився і Софійський собор. 

 
Звісно, ЮНЕСКО ніякого погодження Гуліверу не надавало. Москвич Маковецький - художник приїжджий, намалював свій підпис і поїхав, але малюнок дасть кожному уяву про глибину тієї роботи, яку провели з іноземним професором аборигени з ІБГ.

З офіційним, західноєвропейським ЮНЕСКО ІБГ зараз намагається найти спільну мову за допомогою того, що злі язики називають "корпоративний хабар".

Спонсорство подій типу згаданого семінару, де українська сторона щедро приймає іноземних гостей - спроба знайти точки спільних інтересів з бридливим до прямих хабарів керівництвом міжнародної організації.

 
PS. Сам факт появи автора на семінарі викликав ажіотаж серед організаторів міжнародного семінару. Українські чиновники погрожували автору повним викриттям, а забудовник примусив показати свої посвідчення журналіста. Представник нацкомісії у справах ЮНЕСКО пропонував автору залишити приміщення семінару, оскільки "ви нам заважаєте працювати" - претензію було знято, після того, як було продемонстровано посвідчення журналіста.

Після того, як автор хвилину поспілкувався на семінарі з Франческо Бандаріно, директором Центру Світової спадщини, представниця національної комісії у справах ЮНЕСКО (приймаюча сторона) заявила автору, що має нарешті підстави перестати мовчати і розказати усім, від кого він та його колеги отримують гроші, а також повідомила, що не пустить представників "Збережи Старий Київ" на зустріч громадськості з представниками ЮНЕСКО.

Після цього до автора підійшли представники організатора (вони відмовились уточнити, якого саме), і довго вивчали журналістські посвідчення, які їм було надано.

Потім один із них таки зізнався, що представляє Інвестиційно-Будівельну Групу.

 
Ігор Луценко, активіст громадянської ініціативи "Збережи Старий Київ"

powered by lun.ua