Столичні релікти часів Середньовіччя

09.03.2017  11:34 __ Василь Зоря

Чи давно ви потрапляли на мілину? Гарячково шукали гроші для сплати комунальних послуг? Залишали під заставу дідів улюблений швейцарський годинник чи бабусине коралове намисто?

Якщо не пам'ятаєте коли, вважайте, що економічна криза вас ще не зачепила.

І не вірте тому, хто запевняє, що за умов кризи будь-який бізнес занепадає та стає збитковим, наприклад, у фінансовому секторі.

Навпаки, є специфічна сфера діяльності, що стрімко зростає виключно в умовах соціально-економічного загострення. І це – ломбарди.

Тільки у Києві сьогодні працює близько 140 із зареєстрованих в Україні 400 ломбардів.

Точно невідомо, коли в столиці з'явилися лихварі, але міняйли з італійської провінції Ломбардії відкрили в Брюсселі перший європейський "Дім Ломбарді" ще 28 вересня 1618 року...

У світі ці інституції мають ще багатшу історію, починаючи з кількатисячолітньої давнини у Китаї.

Така їх кількість невипадкова. На ринку надання фінансових послуг короткострокового кредитування відбувається перерозподіл: з одного боку – ліквідація десятків неплатоспроможних банківських установ, в тому числі з першої десятки. А з іншого боку, як гриби після дощу, повиростали мережі ломбардів. 

Навколо діяльності цих установ завжди точились суперечки, їх робота постійно супроводжується скандалами, скаргами громадян, повідомленнями про кримінальні правопорушення тощо.

Робота саме цілодобових (нічних) ломбардів викликає найбільше нарікань.

Водночас, надприбутковість цього бізнесу долає усі перешкоди на своєму шляху. Відомий англійський публіцист XIX століття Томас Даннинг писав, що за 300% прибутку капітал піде на будь-який злочин навіть під страхом шибениці.

Зрештою, проблемні аспекти діяльності ломбардів можна розкласти на декілька складових.

Київська влада відпочиває

По-перше, це відсутність належної законодавчої регуляції, оскільки це питання досі виходить за межі компетенції органів місцевої влади.

Протягом минулого та поточного скликань Верховної Ради було декілька спроб ухвалити закон „Про ломбарди і ломбардну діяльність", але внаслідок кулуарних лобістських змагань навколо цієї теми парламент так і не спромігся довести це питання до позитивного результату.

Наразі діяльність ломбардів регулюється розпорядженням Держфінпослуг №3981 ще 2005 року! Інших спеціальних нормативних актів немає.

Відтак ломбардний бізнес дуже нагадує релікт банківського бізнесу часів середньовіччя, коли надання позик відбувається дуже спрощено та без зайвих паперів: працівник ломбарду одноосібно здійснює оцінку закладної речі та на власний розсуд  встановлює йому ціну безпосередньо в присутності клієнта та за лічені хвилини видає гроші на руки.

На відміну від банківської діяльності, зрегульованої профільними законами та різноманітними директивними вимогами Нацбанку, для заснування ломбарду достатньо мати власний капітал усього 200 тисяч гривень та зареєструвати юридичну особу в реєстрі фінансових установ. У разі необхідності, мати ліцензію на надання певних видів фінансових послуг.

На відміну від банківської установи, ломбард не створює обов’язкових фінансових резервів, не здійснює відрахувань у Фонд гарантування вкладів та не потребує значних інвестицій в інфраструктуру, адже ломбарди часто розташовані у крихітних МАФах.

Це все приваблює капітал, і в першу чергу – "сірий" та "чорний", здобутий нелегальним чином або прихований від оподаткування. Пояснення дуже просте: відсотки депозитних вкладів на порядок нижчі за відсоткову ставку, за якою працює ломбард. Просто порівняйте пропозиції провідних банків та 240-360% річних заробітку в ломбарді і все стає зрозумілим...

У разі неплатоспроможності банку відсутні дієві гарантії повернення вкладів понад 200 тисяч гривень та коштів юридичних осіб, а звернення стягнення кредиторами на майно банку ускладнено ліквідаційною процедурою, що ставить фізичних осіб – власників надвисоких заощаджень, негарантованих державою, у четверту чергу, а юридичні особи поставлені взагалі у сьому чергу, що не дає жодного шансу надії на повернення інвестицій.

На противагу цьому, стягнути борг з ломбарду легше, тим більше, що ломбард зберігає не абстрактні активи, а безпосередньо дорогоцінні метали та коштовності – 100% ліквідний товар.

Також інвестору ломбардів значно простіше, ніж у банківському секторі, приховати кінцевого бенефіціара, що дозволяє тіньовому сектору та кримінальному капіталу підживлювати цей сектор фінансових послуг.

Перевірені точки збуту

По-друге, як ми вже згадували, діяльність усіх ломбардів постійно супроводжують проблеми із законом – і Київ не виняток.

Загальновідомо, що ломбарди стали осередками скупки награбованого. У першу чергу це стосується цілодобових (нічних) ломбардів, адже саме в нічну добу вчиняється більше розбійних нападів, грабежів тощо.

Злодій, що вирвав з рук перехожого золоту обручку, мобільний телефон або поцупив жіночі прикраси не буде чекати до ранку – він піде до "перевіреного" нічного ломбарду, де за півціни, а то і за третину віддасть награбоване.

З іншого боку, законодавство не містить чітких вимог, що приймальник товару в ломбарді несе особисту відповідальність за достовірну ідентифікацію клієнта. Тому навіть у разі вилучення слідчими органами з ломбарду вкрадених коштовностей притягнути працівника ломбарду за співучасть у злочині майже неможливо.

По-третє, багато нарікань і конфліктів виникає навіть у разі, якщо походження закладного майна не є кримінальним. Мають місце безліч прикладів, коли здається в ломбард майно, що є спільною власністю подружжя без згоди іншого члена родини, діти та онуки приносять коштовні речі батьків та дідусів і бабусь заради нічних розваг, а потім виникає конфлікт.

На відміну від банку, що суворо дотримується вимог щодо перевірки прав власності у позичальника на заставне майно, ломбарди переважно не обтяжують себе зайвим клопотом, тим більше – не вимагають згоди іншого члена подружжя при укладанні ризикованого з точки зору цивільного права договору застави спільного сумісного майна.

Надприбутковий бізнес: бути чи ні

І це лише кілька штрихів до загальної картини проблем в сфері діяльності ломбардного бізнесу.

Давно настав час для подолання непривабливих проблем прийняти зважений закон про ломбарди і ломбардну діяльність. Варто покласти сувору відповідальність з боку працівників ломбарду та передбачити механізми ідентифікації особи, що здає майно в заклад.

Потрібен фінансовий моніторинг прозорості інвестиційного капіталу в ломбардний бізнес, посилення інструментів боротьби з легалізацією коштів в цьому секторі фінансових послуг. 

І, нарешті, слід впорядкувати діяльність цілодобових (нічних) ломбардів, адже вони лише підживлюють вуличну злочинність та приваблюють до себе залежних від азартних ігор та тих, хто зловживає алкоголем і наркотиками.

Так само, як і продаж алкоголю в нічний час у багатьох містах обмежено, а подекуди заборонено, варто запровадити аналогічні підходи до роботи нічних ломбардів. Мережі ломбардів від того не збанкрутують, а суспільство лише виграє.

 

Василь Зоря, журналіст 

powered by lun.ua
Коментарі - 2
Євген Дусик _ 09.03.2017 15:13
Під час голодомору "інтернаціоналісти" теж організовували скупку золота і дорогоцінностей від опухлих українських селян...
Oleh Klymchuk _ 09.03.2017 13:45
Актуальна тема. Василю, а маєш живі історії?
Авторизація
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте